Тема 12 “Актуальні питання науки”. 20 січня 2016

Тема 12 “Актуальні питання науки”. 20 січня 2016

20 січня 2016 о 19.00 в Radisson Blu Hotel, Kyiv (вул. Ярославів вал, 22) відбувся наступний захід у рамках масштабного проекту знань “Інтелектуальні дискусії”. Тема 12: “Актуальні питання науки”.

Відео: https://youtu.be/I9lJeyAnDXI

Фото: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1011933185545536.1073741840.949429031795952&type=3

Опитування! Що ми знаємо про нашу науку? http://schastya.info/2015/12/scho-my-znajemo-pro-nashu-nauku/

Нана Войтенко на Еспресо TV: https://www.youtube.com/watch?v=Vyrk_fBaET4

Нана Войтенко про “Актуальні питання науки” на “Громадському радіо”: http://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/v-ukrayini-uspih-uchenogo-vymiryuyetsya-napysannyam-zvitiv-profesorka

Оксана Продан, народний депутат, член парламентського комітету з питань податкової і митної політики:

“В тюрму чи за кордон” – такі умови сьогодні створені в легальному полі для українських науковців.

Сьогодні при обговоренні науковцями та з науковцями іх майбутнього відчула:

– сором, що держава створює перешкоди не тільки відсутністю грошей;

– радість, що серед учасників обговорення багато молодих науковців, що “живі” науковці не опускають рук і готові впроваджувати новий свій закон;

– бажання допомогти цим людям, розумним і сильним, спасти та розвивати науку в Україні.

Ми повинні вичистити імітацію як в реформах, так і в науці, бо від науки залежить конкурентоздатність та майбутнє Украіни”.

Дмитро Дроздовський, к.філол.н., головний редактор журналу «Всесвіт», науковий співробітник, докторант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України: “Іще раз хочу подякувати організаторам, а передусім Iryna Novostavska, за фахову зустріч, яка генерувала важливі для адміністрування і творення науки ідеї. Також вдячний Anton Senenko за фахові запитання.

Переважна більшість експертів – представники IT-бізнесу та природничих наук. Царина гуманітаристики – це окремий вимір, який має свої проблеми. Nataliya Shulga слушно наголосила на тому, що в західному світі усвідомлюється як апріорне кардинальне розрізнення між sciences & humanities. Я завжди був прихильником англізації української науки, важливості вивчення англійської мови, проте учора хотів і захистити такі шифри, як 10.01.01, 10.02.01, а й навіть у зарубіжній літературі 10.01.04 є своя специфіка, скажімо, для іспаністів. Ну немає в scopus-базі видань для іспаністів-латиноамериканістів. У цьому колі є свої фахові видання, який мають авторитет у наукових колах. Тому підганяти все під формат scopus-публікацій вважаю неадекватним. Також спробував і захистити україністів, яким важко знайти себе і, відповідно, свої публікації в міжнародних реферованих виданнях подібного типу. Проте це викликало дискусію – учасники вважали, що якщо науковець не знає англійської, то це його проблема. Думаю, що до питання варто підходити поміркованіше, вивчивши бодай досвід результатів ЗНО з англійської мови, якість викладання англійської в середній та вищій школах. Проте я прибічник тези, що без англійської мови шлях до світової науки нам перекрито. А загалом розмова вийшла надзвичайно важлива. Шкода, що нікого не було з Інституту літератури. Окремі фрагменти цієї дискусії варто було б нам усім публічно проговорити. Серед тих доробків Інституту, якими варто пишатися. згадав і Історії української культури, і 12-томну Історію української літератури (зокрема, том 1), і наукову школу академіка Д.С. Наливайка. Але відчув, що одна з найбліьших проблем нашого часу – це стратегії популяризації науки. Але це вже тема для окремого допису Смайлик «wink»

Головне, що ця розмова мала і практичний вихід – готовність парламентарів почути наукоців (за що подяка Оксана Продан). Це надзвичайно важливо”.

Експерти:

– Нана Войтенко, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, зав. лабораторії сенсорної сигналізації;

– Олександр Скороход, к.б.н., науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, Голова Ради молодих вчених НАН України;

– Микола Роєнко, президент компаніі “Міратех”;

– Роман Єрмоличев, директор департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів;

– Дмитро Дроздовський, к.філол.н., головний редактор журналу «Всесвіт», науковий співробітник, докторант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;

– Оксана Продан, народний депутат, член парламентського комітету з питань податкової і митної політики;

– Наталія Шульга, кандидат біологічних наук, виконавчий директор «Українського наукового клубу», депутат Київради від партії «Самопоміч» – голова постійної комісії з питань освіти, науки та інноваційної політики.

Модератор: Антон Сененко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України.

Напрямок заходу!

Що насправді сьогодні відбувається в Академіях наук України та вищих навчальних закладах?

Чи дійсно науковці генерують нове, мають запит на розробки від українських та міжнародних компаній? Чи можна вільно ознайомитися з результатами діяльності інститутів будь-кому?

Чи співпрацюють наукові інституції між собою? Чи чує академік молодого науковця? Чи чує адміністрація наукових інституцій, вищих навчальних закладів персонал, аспірантів?

Чи українська наука в державному пріоритеті? Як діюча влада сприймає українську науку?

Науку сьогодні відстоюють лише науковці? Чи є прихильники серед влади, серед засобів масової інформації, серед бізнесу?

Чи співпрацює бізнес з українською наукою, зацікавлений?

Як сьогодні живеться науковцю? Що йому доводиться проходити, щоб займатися своєю справою професійно?

Чи має він шанси бути мобільним: переймати досвід закордоном, в інших іституціях в Україні, вільно пересуватися в наукових цілях?

Чи має можливість науковець підійняти рівень англійської мови на роботі, не за власний кошт?

Які шанси для українського науковця потрапити в престижні міжнародні наукові журнали? Скільки це коштує?

За останній рік науковцями було проведено чимало акцій. Ініціаторами були представники київських інституцій? Чи докладають зусилля для наукових змін наукові інституції, вищі навчальні заклади з інших міст?

Науковці, чи відчуваєте ви сьогодні прихильність людей до науки, чи відчуваєте прихильність медіа? Чи доводилось вам зіштовхуватися з замовними матеріалами?

Які кроки потрібно зробити, щоб змінити стан науки?

Чи потрібна реорганізація української науки? Хто мусить ініціювати реорганізацію?

Формат: дискусія (сильні експерти, активні зацікавлені глядачі, запитання з Інтернету, телефонні дзвінки)

Хронометраж: 2 години.

Організатор: Інтернет-видання про відомих людей “ГУЧНІ ІМЕНА”!

Автор проекту – Ірина Новоставська

Сценаристи і модератори проекту: Маріанна Маліна, Оксана Самара, Олександр Коляда, Антон Сененко.

Проведення дискусій двічі на місяць.

Партнери проекту:
Престижний партнер локації: Radisson Blu Hotel, Kyiv
Онлайн-трансляція: компанія “Адамант”
Юридичний партнер: компанія “Гелон”
Партнер дизайну і сайту: компанія Activemedia

Інформаційні партнери:
Американська торгівельна палата в Україні (American Chamber of Commerce in Ukraine)
GreenPR Ukraine
Інформаційний портал ВЛАСНА СПРАВА vlasnasprava.ua
Портал Української книжкової індустрії UABOOKS.INFO
Журнал “Всесвіт”
Чикагський часопис “Час і події”
Портал “Жінка Українка”
Фестиваль сценарної мастерності “Кіноскрипт”
probioukr.blogspot.com
CRDF Global
Енциклопедія щастя

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *