← Усі статті

Побут і самостійність

Харчова вибірковість у дитини: коли це примхи, а коли потрібна допомога

Дитина знайомиться з новим продуктом за спокійної підтримки дорослого під час сімейної трапези

Майже кожна дитина в якийсь період відмовляється від нової їжі. Це нормальна частина розвитку: малюки обережно ставляться до незнайомого, а смаки поступово розширюються. Але в деяких родин кожен прийом їжі перетворюється на боротьбу. Дитина їсть лише кілька продуктів, реагує плачем на нову страву, а батьки готують окреме меню і все одно хвилюються, чи вистачає дитині поживних речовин.

У цій статті розповідаємо, як відрізнити звичайну перебірливість від харчової вибірковості, чому вона виникає і що можна зробити.

Перебірливість і вибірковість — у чому різниця

Звичайна перебірливість зазвичай м’яка й тимчасова. Дитина може відмовлятися від овочів чи нової страви, але загалом їсть різні групи продуктів, а з часом пробує нове, особливо якщо бачить, як їдять інші.

Про харчову вибірковість говорять, коли:

  • у раціоні дуже мало продуктів, і цей список з часом не розширюється, а скорочується;
  • дитина приймає їжу лише певної марки, кольору, форми чи текстури;
  • нова їжа на тарілці викликає сильну реакцію: плач, відштовхування, блювотний рефлекс;
  • через їжу виникають постійні конфлікти, родина підлаштовує під це все життя;
  • дитина відмовляється їсти поза домом, у садочку чи в гостях.

Вибірковість частіше трапляється в дітей з РАС, РДУГ і сенсорними особливостями, але буває й у дітей без діагнозу.

Чому дитина обирає «безпечну» їжу

Сенсорні причини

Для деяких дітей текстура, запах, температура чи вигляд їжі відчуваються значно інтенсивніше, ніж для нас. Шматочки в пюре, змішані інгредієнти, слизька чи хрустка текстура можуть бути буквально нестерпними. «Безпечна» їжа — передбачувана: вона щоразу однакова на смак і на дотик.

Потреба в передбачуваності

Для дитини, якій складно з невідомістю, однакова їжа — це спосіб контролювати хоча б щось у навколишньому світі. Тому вибірковість часто посилюється в період змін: переїзд, новий садочок, стрес у родині.

Неприємний досвід

Якщо дитина колись вдавилася, мала біль у животі чи блювоту після їжі, вона може уникати не лише цього продукту, а й усього схожого.

Фізичні причини

Рефлюкс, закрепи, алергії, труднощі з жуванням і ковтанням теж можуть робити їжу неприємною. Тому медичну частину завжди варто перевірити.

Чого краще не робити

  • Не змушувати й не «торгуватися». «Ще одну ложку — і отримаєш мультик» посилює напругу за столом, і дитина ще більше уникає нової їжі.
  • Не ховати нові продукти в «безпечну» їжу без попередження. Якщо дитина відчує підміну, вона може відмовитися і від продукту, якому раніше довіряла.
  • Не робити їжу центром уваги. Чим менше тиску й коментарів, тим легше дитині пробувати.

Що можна зробити вдома вже зараз

  1. Тримайте «безпечну» їжу на столі. На тарілці завжди є хоча б один продукт, який дитина точно з’їсть. Так стіл не асоціюється з небезпекою.
  2. Знайомте з новим без вимоги його з’їсти. Новий продукт може просто лежати на окремій тарілці. Наступні кроки — торкнутися, понюхати, лизнути. Це теж успіх.
  3. Рухайтеся маленькими кроками від знайомого. Якщо дитина їсть одну марку печива, спробуйте іншу схожу. Якщо їсть макарони, спробуйте макарони іншої форми чи з краплею олії.
  4. Їжте разом. Дитина бачить, що інші їдять різне і їм від цього добре.
  5. Залучайте до приготування. Помити, понюхати, покласти на тарілку — ще без вимоги з’їсти.
  6. Тримайте режим. Перекуси між їжею, особливо солодкі, знижують апетит до основних прийомів.

Коли потрібен фахівець

Зверніться до педіатра, якщо дитина:

  • втрачає вагу або не набирає її;
  • часто давиться, має труднощі з жуванням чи ковтанням;
  • має біль у животі, закрепи, блювоту.

Варто звернутися до фахівців з розвитку, якщо:

  • список продуктів дуже короткий і не розширюється кілька місяців;
  • через їжу постійні конфлікти, а батьки виснажені;
  • дитина відмовляється їсти в садочку чи школі.

У ІНДІ з харчовою вибірковістю працюємо в межах побутової адаптації та сенсорної інтеграції: з’ясовуємо, що стоїть за відмовою, і разом із батьками будуємо поступовий план без примусу. Медичне обстеження та наші заняття доповнюють одне одного.

Потрібна допомога саме з цим запитом?

Перше діагностичне заняття (45 хв) — безкоштовне. Розкажіть про ситуацію, і фахівець підкаже, з чого почати.